Сообщения

Сообщения за 2022

Останній Батько-засновник Джеймс Монро. Частина перша: Війна за незалежність та перший політичний досвід

Изображение
1. Війна за Незалежність Джеймс Монро народився в доволі небагатій родині фермерів у Вірджинії. Його батько мав шотландське походження і його коріння тягнулось до доволі впливового в Шотландії "Клану Манро". Мати мала валійське походження, була дочкою відомого у Вірджинії архітектора Джеймса Джона та племінницею впливового у Вірджинії прокурора та члена місцевої Палати бюргерів (аналог палати представників в часи колоніального володіння) Джозефа Джонса. Втім, не дивлячись на доволі відомі за мірками Вірджинії прізвища, заможною родину було назвати вкрай важко. Сам Джеймс Монро навіть не мав змоги нормально вчитись в школі, відвідуючи її лише 11 тижнів на рік, бо на фермі не вистачало робочих рук, в цьому плані господарство Монро значно поступалось таким великим рабовласницьким плантаціям, які мали Томас Джефферсон чи Джордж Вашингтон. В 14 років померла його мати, а ще через два - батько. Опіку над Джеймсом та іншими дітьми (у Монро було два брати та сестра) взяв Джозеф Джонс

Каньє. Ілон. Трамп

Изображение
    Аккаунт республіканських членів комітету з питань судочинства Палати представників, яких очолює одіозний конгресмен Джім Джордан, ще у жовтні написав твіт: «Каньє. Ілон. Трамп». Схоже цей твіт мав висвітити головних зірок Республіканської партії на той час. Що відбулось з того часу? Каньє Вест закликав зрозуміти нацистів і переконував Алекса Джонса, надягнувши дурнувату маску на голову, що це «євреї змусили усіх думати, що нацисти нічого хорошого не зробили». І стверджував, що євреї хочуть його вбити. Ілон Маск лишається просто Ілоном Маском – сумасбродним міліардером та самозакоханним нарциссом, який бажає одного – уваги, уваги і ще раз уваги. Для цього Маск робить шоу і переконує усіх, що він не просто купив соціальну мережу, на якій хоче заробити грошей (в цьому немає нічого поганого), а став авангардом боротьби цивілізації за свободу слова проти…них. Маск переконує, що не багато, не мало – захищає Першу поправку Конституції, хоча факт в тому, що Перша поправка не стосується вза

"Нові праві" це шлях у глухий кут

Изображение
  Девід Харсаньї Оскільки внутріпартійна громадянська війна от-от розпочнеться і знищить сучасну Республіканську партію – схрестив пальці – дозвольте розказати, що мене бентежить. Молоді НатКони, багатьох з яких я знаю і люблю, здається перебувають у враженні, що вони натрапили на якусь свіжу та вражаючу філософію державного управління. Насправді, вони продають ідеї, які не прижилися в цій країні 30 років тому, коли середовище було куди більш соціально консервативне і коли було набагато більше виборців з робочого класу, на яких можна було б спиратися. Якщо американці хочуть, щоб одержимі класовою війною державники роздавали їм чеки соціальної допомоги, які руйнують їхні сім’ї, та постійно скиглили про хедж-фонди з Уолл-Стріт, то вже є партія, яка бажає почухати цей свербіж. Нам не потрібно їх дві. «Національний консерватизм», який щоправда все ще в аморфній формі, пропонує занадто вузький порядок денний для будь-якого тривалого політичного консенсусу. Йому бракує ідеалізму. Це рух, яки