Liberty & Reason

1. На посаді Держсекретаря Джеймс Монро був досвідченим дипломатом і вірив, що міжнародна політика складна робота, що потребує професіоналізму. Його попередникам не вистачало або професіоналізму та компетентності, або просто сили протистояти політикуму та своєму шефу-президенту, як це було с Джеймсом Медісоном. Монро одразу вирішив припинити той безлад, що панував у зовнішніх відносинах, але зробити це з позиції сили та національних інтересів. Першу зустріч на новій посаді він провів з послом Франції Луї Серюрьє. Не дивлячись на те, що планувалось, що зустріч пройде в мирному руслі, зверхня поведінка Серюрьє обурила Монро.  "Поведінка Франції не пасує великій державі: наша адміністрація не знає чого від Вас очікувати. Я хочу, щоб Ви донесли до Вашого уряду: Америка вже не є підлітком серед націй. Наше терпіння майже вичерпалось. Ви маєте повірити мені: ми змусимо нас поважати" - залізним тоном повідомив Монро посла. Монро сказав послу, що Америка відкрита до угоди: обоюдне ві

  1. Знову проти Медісона Коли Монро повернувся на Батьківщину з Лондону, в країні розгорілися серйозні пристрасті. У відповідь на провал перемовин з Великобританією (чи те, що Томас вважав провалом, бо Монро був іншої думки), президент Джефферсон попрохав Конгрес ввести ембарго на усі іноземні товари.  "Торгівля з нами важлива для них і вони вимагають її від нас, а все що ми від них вимагали - справедливість" - промовив Джефферсон перед Конгресом.  Джефферсон повідомив конгресменам, що США більше не можуть залежати від європейських держав, які тільки і роблять, що намагаються підірвати економіку та безпеку США. Не тільки федералісти були проти, але і частина республіканців, проте Джефферсону вдалося продавити ембарго через Конгрес. І це стало катастрофою для молодої економіки та політичної єдності. Політична карикатура на ембарго Джефферсона Законодавча легіслатура Коннектикуту постановила, що "Акт ембарго" є "деспотичним та неконституційним" та наказала