Трамп був помилкою з самого початку, але я цього не розумів

У 2016 році я був один з не дуже популярних голосів в Україні, хто підтримав обрання Дональда Трампа президентом. Не будучи лібералом, дискурс яких превалював в той час в соціальній мережі, я бачив повне упередження проти Трампа. Що мене обурювало більше всього, це те, що в багатьох випадках "анти-Трампізм" поєднувався з анти-консерватизмом у критиків, і це змушувало мене все більш і більше серфити мережею, писати пости в Фейсбук (який я покинув у 2020 році) в захист Трампа. Було важко зрозуміти, де закінчується критика Трампа як персони і починається критика консерватизму як такого, що змушувало мене бути ще більш агресивним в цих спробах захисту нью-йоркського будівельного магната.

В свій захист скажу, що не те, що я перетворився на сліпого сектанта. Я писав тексти з критикою Трампа. Наприклад текст "Привид Обами в Сингапурі", або "Якщо людожер запросив тебе на вечерю", або "Сімейні цінності це не політичний трюк". Ще тоді я побачив дивних людей, які на критику перемовин Трампа з КНДР чи негідної поведінки Трампа під час зустрічі з Путіним кидались на мене, як на ворога народу. Я бачив дивні речі, коли консерватори захищали подружні зради і запевняли, що це особиста справа Трампа - негідна поведінка у шлюбі. 

Ще тоді я розумів цю публіку. Дозволю процитувати себе з тексту "Якщо людожер запросив тебе на вечерю" (в перекладі на українську):

"Але є і серед правих ті, для кого питання Трампа – питання екзистенційне. У цьому світі Трамп той самий супер-герой, який нарешті повернувся до Готем-сіті, щоб розібратися з лівим домінуванням у ЗМІ та культурі, надто політкоректними республіканцями, напівмафіозною урядовою структурою, експансія якої при Обамі набрала загрозливих обертів. У цьому світі брудна політична гра, корупція, партійні інтриги, використання інститутів та державних структур проти політичних опонентів – загалом усе, що є фактом сучасного американського життя (та й фактом життя всього світу) – все це перетворюється на змову deep state. Той, хто критикує Трампа у кращому разі ідіот. У гіршому – впроваджений агент deep state. Навіть Fox News, єдина дружня Трампу телевізійна платформа, швидко перетворюється на ворога, коли вона не надто захоплена нашим супер-героєм. "Ми знаходимося на війні" - як любив казати Стів Беннон. А ворог – він усюди. Причому в рейтингу ворогів зовнішні вороги відходять або на другий план, або взагалі зникають - боротьба з внутрішнім ворогом має першорядне значення. І всі хто не з нами – ті проти нас. Вони не погодяться на компроміси - якщо ти хочеш підтримувати президента, ти маєш бути як Breitbart, а не як Fox News, маєш стати "нашим голосом", а не голосом якихось принципів, ідей чи Республіканської партії. Ми ненавидимо CNN і Демократичну партію, але наше найглибше і найзаповітніше бажання – перетворити всі праві ЗМІ на CNN, а Республіканську партію на Демократичну, щоб усі крокували строєм за президентом, як ліві крокували слідом за Обамою. Адже саме тому вони завжди перемагають, хіба ні?

Все це має досить зрозумілий термін і не думаю, що варто підбирати політкоректні назви для цього явища – це найбанальніший культ особистості. І нічого більше".

Тобто захист самого себе в мене вийшов такий собі. Я бачив, що відбувається і закривав очі на це більшу частину часу, коли захищав Трампа від нападів "ворожих" ЗМІ і ліберальних блогерів. Правда в тому, що як у моїх ліберальних опонентів межа між критикою Трампа і критикою консерватизму часто була розмита, я також сам розмив свою межу між захистом своїх консервативних поглядів і захистом персони - Дональда Трампа. 

Правда ще й в тому, що я бачив певний зиск для консервативного руху від Дональда Трампа. Я вірив, що консерваторам Америки і усього світу в світлі довгої полоси поразок, яких вони зазнали особливо після економічної кризи 2008 року, потрібне певне перезавантаження. Ліво-ліберальний дискурс і агресивність з яким його просували ліво-ліберальні кола, я був переконаний, вимагає жорсткої відповіді. Трамп здавалося давав її. Я вважав, що Трамп, який не є консерватором ані по переконанням, ані по особистому життю навіть за мірками консерваторів з Нью-Йорка (в особистому житті Обама веде більш консервативний спосіб життя ніж шоумен-бабій Трамп), що я добре знав і розумів, буде нашим тараном - він проб'є нам стіни, а за ним увійдуть справжні консерватори. Ну не можуть джентльмени бити морди - буде бити Трамп. Ми за ним - на поле бою, засипане понівеченими тілами зазнавших невдачу ліво-прогресистських ідей!

Це все звісно були ілюзії. Були люди, які казали, що це ілюзії ще у 2016 році. Консерватори, бо лібералів я б не послухав. Але і їх я не послухав і, як і трампісти, нарік їх НеверТрамперами. Чому я їх не послухав? Частково тому, що частина з них, такі як Макс Бут чи Біл Крістол просто відмовились від своїх поглядів і почали просувати повістку Демократичної партії. Я не хотів та і зараз не хочу відмовлятись від своїх поглядів через Трампа. Я вірив і досі вірю у консерватизм. Я буду виступати за свободу слова, свободу носіння зброї, проти кліматичної істерії, за сімейну політику, проти "політики ідентичності", агресивного фемінизму, соціалізму, комунізму і усього іншого набору ліво-прогресистських ідей.

Але правда і в тому, що не усі відріклися від поглядів, відрікшись від Трампа. Були і є Джона Голдберг, Кевін Д. Вільямсон, Девід Френч, Джордж Вілл, Рос Дутет і т.д. До речі більшість з них я любив читати і слухати до Трампа. Але я вирішив, що в них просто "синдром Трампа" і взагалі вони просто сноби. Я став більше читати усілякий непотріб типу Джордана Пітерсона чи Кендіс Оуенс, який упевняв мене в моїх думках, що підтримка Трампа це добре для усього консервативного руху в усіх місцях планети. Якщо ви консерватор і слідкували за американським життям, погодьтеся усі ми це робили, а якщо ні - то ви мій герой.

Що казали нам НеверТрампери? Джона Голдберг любить казати, що "характер це доля". І це правда. Трамп не проб'є нам стіни. Трамп перетворить нас на нього. Трамп змінить політику і усім стане плювати на цінності, ми просто хочемо "не бути лузерами" і хочемо "бити лібералів". Навіщо, яка ціль, якими методами - та плювати. Характер Трампа не стане "інструментом", а стане нашим характером.

У 2018 році в мене був текст "Дилема нашого сучого сина", вона стосувалась ситуації з вбивством Кашоггі саудівською сім'єю і виклики для американської адміністрації, що ця ситуація несе собою. І там в мене були такі слова:

"Є ще один момент, який не можна забувати. Не можна довго нормалізувати та толерувати поведінку a la принц Салман і сподіватися, що ця толерантність не піддасть ерозії твоє власне суспільство. Тому ігнорування дій саудитів може мати дуже далекі наслідки для західних суспільств, коли така поведінка вважатиметься просто "опцією" з багатьох інших".

Іронія в тому, що це саме стосується толерування поведінки і дій Трампа. Не можна толерувати його дії, слова, модель поведінки і вважати, що це все не піддасть ерозії консервативний рух. Я про це писав щодо інших людей і іншої ситуації, але не бачив (чи може не хотів бачити) щодо ситуації з Трампом.

І ось ми опинились де опинились. Республіканська партія переповнена фріками. Хершел Уокер з Джорджії знущався над своєю дружиною і платив жінкам за аборти. Нормально, молимось за його перемогу. Блейк Мастерс з Арізони вірить у всесвітні змови і що першу світову війну влаштували Морган з Рокфеллером. Молимось за перемогу! Кері Лейк з тої ж нещасної Арізони агітувала за Обаму в 2008 році, а зараз бреше про фальсифіковані вибори і називає Джона Маккейна лузером - ветерана і героя війни, що помер від раку. Більше молитов за перемогу! Доктор Оз приїхав як гастролер в штат Пенсильванія з Нью-Джерсі, будучи усе життя лібералом, але і другом Трампа, вирішив, що мешканці штату нездари, яких можна одурити, перетворивши вибори на шоу Опри Вінфрі. Вже не молимось - програв. Якщо копати глибше в чорні діру, то знайдемо там педофіла Метта Гетца чи "християнську націоналістку" Марджорі Тейлор Грін, і схоже не існує теорії змов, в яку б ця особа не вірила, і яка, суто по-християнські, зраджувала своєму чоловіку, через що він подав на розлучення.

А скажіть, кому не плювати, що Уокер платив за аборти і знущався над дружиною, Гетц педофіл, а Марджорі зраджувала чоловіку? На пласкій Землі, в яку вірить пані Грін, усім плювати! Головне "вставити лібералам"!

На щастя, американські виборці, на відміну від мене, краще зрозуміли, що коїться.

Проміжні вибори завжди мають певну тенденцію і вона в тому, що партія діючого президента програє. За деякими винятками, як наприклад, у 2002 році при президенті Буші, коли республіканці зберегли більшість. Наприклад у 2014 республіканці під проводом Пола Райана (якого Трамп і його секта охрестили "неправильним республіканцем") виграли 54 місця в Сенаті і 247 місць в Палаті представників. 

Республіканці все ще можуть взяти більшість і в Палаті представників, і в Сенаті, однак це буде настільки незначна більшість, що вже усім зрозуміло, що це провал усюди, окрім Флориди і частково Нью-Йорка.

Якби Трампу було не плювати на свою партію і на консерватизм, він мав би відійти в сторону і дати перспективним республіканцям виправити бардак, який він влаштував в партії і повернути довіру виборця. Замість цього Трамп почав нападати на губернатор Флориди Рона ДеСантіса, людину, яка за один строк перетворила Флориду на червоний штат. Почав нападати, бо перемога ДеСантіса на фоні його провалу, зачепила його самолюбство. Трампа цікавить тільки Трамп і заради свого непомірного Его Трамп готовий кинути партію в трясину внутрішньої війни і знищити усі шанси обрати республіканського президента у 2024 році.

Зараз лише частина фанатів Трампа прокинулась, бо виявилось, що нехтування цінностями не приносить перемог. Трамп і його камарілья просто лузери зі смішними твітами. І не більше. Трамп найбільший лузер в історії Республіканської партії. Ми прокинулись бо вони лузери, якби вони перемагали, ми б і далі казали, що це "мейнстрім преса" їх ображає. Це все "фейк ньюс" і "какіє ваші доказательства"! Ось де опинилися. І це там, де я не хочу бути. 

Сьогоднішній день є прямим наслідком 2016 року. В 2016 році багато хто повірив, що буде момент, коли можна бути натиснути на гальма. Це була небезпечна ілюзія, бо так ніхто і не натиснув. Лише черговий провал на виборах натиснув. Я на це сподіваюсь. І можна лише дякувати цьому провалу. Усім час вертатись до нормальності, бо те, що відбувається це не нормально. 

Майбутнє Республіканської партії це губернатор Флориди Рон ДеСантіс, губернатор Вірджінії Глен Янгкін, губернатор Нью-Гемпшира Кріс Сунуну, губернатор Джорджії Брайан Кемп, перспективний Лі Зельдін, навіть старі перевірені кадри на кшталт Майка Помпео, Майка Пенса, Нікі Хейлі. А Трамп і його фрікі мають бути викинуті на смітник історії.